Реконструкція логістичного складського комплексу: повний проєкт

Склад — це не просто дах над товарами. Це машина руху. Вантажівки прибувають, товари розвантажуються, сортуються, комплектуються, зберігаються, перевіряються і знову відправляються. Люди, навантажувачі, протипожежні відсіки, доки, рампи, мережі, офісні зони, системи безпеки і транспортні маршрути працюють в одному логістичному ритмі.

Проєкт стосувався реконструкції діючого складського комплексу в Україні. Об’єкт був згорілий і частково зруйнований унаслідок військових дій, але залишався частиною активної логістичної інфраструктури. Завдання TEBIN полягало не в тому, щоб спроєктувати новий склад, а в тому, щоб повернути пошкоджений логістичний актив до роботи.

Масштаб був значний: складська будівля приблизно 326 × 214 м, 46 завантажувальних доків, конструктивна сітка 12 × 24 м, понад 54 000 м² загальної площі після реконструкції та 266 запланованих робочих місць.

Як реконструювати пошкоджений діючий склад?

Реконструкція починається з розуміння, що можна зберегти, що потрібно замінити і як оновлений об’єкт має працювати. У цьому проєкті зберігали головну конструктивну сітку, наявні фундаменти і плиту підлоги там, де це було можливо. Пошкоджені частини плити вирішували додаванням нового шару 150 мм.

Чому протипожежна логіка була центральною?

Пожежна безпека була частиною операційної логіки складу від початку. Будівлю поділено на кілька секцій, кожна з яких працює як окремий протипожежний відсік. Протипожежні стіни, захищені прорізи, шляхи евакуації, зони димовидалення, виявлення пожежі, пожежогасіння і протипожежне водопостачання координувалися з плануванням складу.

Які логістичні інтерфейси потрібно було координувати?

Проєкт координував рух вантажівок, завантажувальні доки, залізобетонні рампи, внутрішні складські маршрути, адміністративні вставки, технічні приміщення, зарядні, електрощитові, зони персоналу і сервісний доступ. Майданчик працює як великий логістичний комплекс із дорогами, паркінгами, пожежним доступом, дощовою каналізацією, озелененням, пішохідними маршрутами і зонами майбутнього розвитку.

Чому включили захисну споруду?

Проєкт включав нову захисну споруду для 300 людей. Її спроєктували як окрему захищену структуру з двома розосередженими виходами, санітарними й технічними блоками, кишенями безпеки та евакуаційним коридором. В українському контексті це частина відповідального промислового проєктування.

Як BIM підтримав реконструкцію?

Building Information Modeling допоміг поєднати архітектуру, конструкції, генеральний план, технологію, опалення, вентиляцію, кондиціонування, водопостачання і каналізацію, електрику, автоматизацію, безпеку, пожежний захист, димовидалення, газопостачання, котельні системи, енергоефективність, екологічну оцінку й організацію будівництва.

Результатом стала трансформація згорілого і пошкодженого складського активу в скоординований логістичний об’єкт із відновленою несучою здатністю, оновленими інженерними системами, покращеною пожежною безпекою, організованими транспортними потоками і захищеним простором для людей.